- подружити
- —————————————————————————————подружи́тидієслово доконаного виду
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
подружити — дружу/, дру/жиш, док. 1) неперех., з ким. Стати друзями з ким небудь; заприятелювати. || також без додатка. Виявити взаємну прихильність, відданість, довір я один до одного. 2) перех. Зробити друзями кого небудь із кимсь; здружити, збратати. 3)… … Український тлумачний словник
передружити — ужу/, у/жиш, док. Подружити усіх, багатьох між собою або кого небудь з усіма, багатьма … Український тлумачний словник
подружений — а, е, рідко. Дієприкм. пас. мин. ч. до подружити 2), 3) … Український тлумачний словник
подружитися — дружу/ся, дру/жишся, док., з ким і без додатка. 1) Те саме, що подружити 1). 2) розм. Те саме, що одружитися … Український тлумачний словник
здружитися — здружуватися (зблизитися, стати друзями), подружити(ся), заприятелювати, затоваришувати, потоваришувати, побрататися, сприятелювати(ся) … Словник синонімів української мови